НЕВИПЛАКАНІ СЛЬОЗИ УКРАЇНИ.

"Пригадай Україно,  ХХ століття своє...

Дві трійки фатальні, як символ ненависті й горя.

Цей рік тридцять третій ще й досі у серці пече 

Якимсь несказанним і вічно страждаючим болем..."

У четверту суботу листопада в Україні щорічно відзначається скорботна пам'ятна дата - День пам'яті жертв Голодомору.Наймасштабнішим з них був голодомор 1932-1933 р. Голодомор в Україні визнаний геноцидом на законодавчому рівні і в судовому порядку.

Голод. Це страшне слово повертає нас у далекі 1932-1933 роки.Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови , вшановуючи пам'ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.

Голодомор став найбільшою трагедією за всю історію українського народу.За масштабом,  жорстокістю , цинізмом і організованість з боку влади та наслідками для майбутніх поколінь він не має аналогів в історії людства.  

                                                                                                                           

Голодомор 1932- 1933 років в Україні назавжди залишиться в нашій пам'яті,як одна з найстрашніших сторінок минулого, тому що пам'ять це нескінченна книга , в якій записано все життя : і життя людини, життя країни. Там багато сторінок вписано кривавими і чорними кольорами.

В Огіївській сільській бібліотеці проведено виховну годину  "Невиплакані сльози України", щодо вшанування пам'яті жертв Голодомору. Народ України пам'ятає сторінки свого життя, але з часом відійдуть у небуття свідки тих трагічних подій. Тому варто робити усе, щоб нащадки , особливо молодь , знала про ті лихоліття, свято берегли їх у своїй пам`яті в ім`я того, щоб таке страшне минуле ніколи не повторилося.

"...Та життя перемогло, забуяло цвітом 

                                                                                                                               І живуть смертям назло України діти.

А катів поглине час, прокляття довічне.

МИ НЕ ВМЕРЛИ! МИ- ЖИВІ !

МИ - НА ВІКИ - ВІЧНІ!